БЛОГ

Зібралася писати про події, про свої книжки, які прочитані, які написані, у Фейсбук, у Твітер, у Інстаграм.... А потім згадала, що ще й сайт чекає, за який платяться доволі великі гроші, і зрозуміла, що мені треба вчитися ... О-о-о, скільки ще треба вчитися. Боюся, життя не вистачить навчитися всьому, чому хочеться. То ж для початку вирішила навчитися організуватися вести свій блог на сайті, який можна поширити в будь якій соцмережі. Багато [...]

Це може здатися дивним, що автор, який пише драми про життя і смерть та детективи для дорослих, раптом написав книжку для дітей. Одного разу, коли подруги і читачки завітали до мене на глінтвейн, який вони принесли і зробили самі, сказала: – А знаєте, я завжди вважала письменників якимись надлюдьми. У яких немає проблем, які живуть в якомусь "іншому" беспроблемному світі. А виявилося, що у вас таке саме життя, як і у всіх. ... Я теж так думала [...]

Незнакомая знакомка Солнце, как всегда, в погожий майский день, ласково касалось теплым лучом волос, лица, плеча... Вот-вот скажет: "Доброе утро, цветочки и букашки! Здравствуйте, животные и пташки! Приветствую вас, люди! Тепло и мягко, словно тебя окунули в ванную с парным молоком. Живи и радуйся! Но радоваться никак не получалось. Сегодня за последние три года, с тех пор, как живу в этом большом и красивом доме, я встречаю утро одна. Это вошло [...]

"...Коли перша хвиля відчаю вляглася, він підійшов до крісла, взяв Надю попід пахви і, легко піднявши, притиснув до себе. – Послухай, – прошепотів він їй на вухо, – ти все зможеш. На зло всім. Ти непокірна і цілеспрямована. Ти молода і красива. Ти ще станеш щасливою, успішною і багатою людиною. Ось побачиш. Ти мені віриш? Лікар акуратно опустив дівчину назад в крісло. – Я не знаю... мені не хочеться... – Надю, життя – це такий дар, такий [...]