Тетяна Брукс

                                                            Малюнок Качинського Єгора 11 років

    Ми переповідаємо казки дітям, почуті в дитинстві від старших. Деякі з них складені самими людьми, інші – почуті, та змінені на свій лад, а є такі, що засновані на житті.  Саме такою є моя казка… Для того, щоб вона була написаною Доля закинула мене майже на кінець світу на Аляску. Саме там я вперше побачила собачий "след" (санки, упряжка) вживу! Мабуть тому історія, яка трапилася у 1925 році ожила тепер і знову торкає серця дітей та дорослих…

                           "Тримайтеся! Вакцини вже близько!" – кричить погонич Галеги Олександра (10 років).   
Життя собі триває і в ньому відбувається всяке. Люди принагідно розповідають в колі друзів про яскраві події.  Письменник робить їх вічними… Нелегкий шлях автора та його книжки, бо тільки він торує його стежину, і тільки з Божественного натхнення пишеться історія, яка змушує світитися очі, сильніше битися серця, малювати фрагменти історії на папері.  
Не просто українським дітям уявити сьогодні,  героїзм людей і тварин, які за будь що готові рятувати інших ціною неймовірних зусиль. Ціною свого життя! Бо не один пес загинув на шляху "дороги милосердя"! 
Милосердя! Взаємодопомога! Дружба! Призначення! І, як би це не було пишномовно –– Героїзм! 
Ось про що книжка! 
Дякуючи малюнку Маргарити Ярмоли я розумію –– не даремно провела я дванадцять темних та холодних зим на Алясці. Не задарма працювали над книжкою дві чудові художниці: Наталія Клочкова та Ольга Курська, не марно працював дизайнер та видавець Чабаненко Юлія. Маргарита намалювала героїв, які застрягли на дрейфуючий крижині. Чи уявляла вона як їм холодно та страшно? Так. Бо щемливе серденько наприкінці підпису малюнку говорить само за себе…
Цього, симпатичного песика Того, намалювала Кравченко Валерія. І теж щемливе серденько після підпису роботи. 


Подивіться, з якою любов’ю всадили своїх цуценят під дерево, де зріють жовтопузі груші  Маслюкова Бажена та Софійка стрільник. Он старий хаскі-Болто. Он – Вулф, Фрості та Батт. А он і рижа задавака Моллі!
     Велике щастя для автора, коли читачі приходять на зустріч, прочитавши книжку. Я щиро дякую Гаврилюк Лілії , бібліотекарці ЦМБ ім.Лесі Українки за запрошення до зустрічі. А особлива дяка  вчительці 5-Д класу СЧШ №17, Галині Миколаївні. 
     З великим задоволенням  діти сприйняли ідею розповісти, як вони уявляють подальше життя героїв книжки. Тож, чекаю від них твори. На переможців чекають подарунки. А хтось, може,  стане писати історії… Як я...